066-571-45-20
097-479-12-18
» » Екскурсія в Хотин

Екскурсія в Хотин

Висота стін хотинського замку - 45 метрів
Російська версія
Зверніть увагу
  • В Хотині радянський туалет - смердить страшно! Заїдьте краще перед Хотином на заправку.
  • Місцеві гіди зустрічають туристів біля фортеці, а каса знаходиться на стоянці.
  • У фортеці обов'язково потрібно спуститись в підземелля!
3 годин
25 км від Кам'янця
Вартість:
25|15 грн.
250 грн.
300 грн.
450 грн.
650 грн.
Екскурсія в Хотин

Сьогоднішній Хотин прославлений завдяки невеличкому, але дуже високому замку, побудованому на березі р.Дністер.

Спочатку це було невелике, побудоване східними слов'янами на місці древнього поселення, дерев'яне укріплення, що захищало їх від численних завойовників.

Поруч із ним існувало неукріплене селище. На його території археологи виявили залишки напівземельного житла з пічками-кам’янками, які датуються IX-X ст., а на глибині 1,2-1,4 м був виявлений культурний шар VII-VIII ст. Хотин збільшився в XI-XIII ст., коли він входив до складу Київської Русі. Тоді він займав територію більш ніж 20 га. Історики обґрунтували тезу, що замок і місто Хотин беруть свій початок із самого початку XI в. У кінці 11 століття Хотин належав Теребовлянскому князівству. В 1140-х роках він перейшов до Галицького, а з 1199 року - Галицько-волинського князівства.

 Красиві фотографії Хотинської фортеці.

Саме з Галицько-Волинським князівством і з ім'ям Данила Галицького. В 60-х роках 13 століття за наказом Данила Галицького на піднесенні звели першу кам'яну фортецю, вона перебувала в північній частині нинішньої. Залишки її 7-метрових стін виявили усередині більше пізніх стін, зведених в 15 столітті. Каміння в ній кріпилися розчином, характерним для будівництва Київської Русі - рожевою «цем’янкою», сумішшю цементу й битої червоної цегли.

Вигляд на Хотинську фортецю з дрона

Вигляд на Хотинську фортецю з дрона

Кам'яна замкова каплиця була побудована ще раніше - в 1230 році. Археологічними розкопками (Б.Тимощук,1961-67 р.) виявлені кам'яні стіни замка ХІІІ в., залишки білокамінного храму, сліди житлової забудови. Замок займав північну частину замкової гори, приблизно третина від сучасної довжини цитаделі. На півдні від замка перебував укріплений посад, оточений валами й дерев'яними стінами.

Відео:

Хотинське зміцнення охороняли більшу переправу на Дністрі й стримували грабіжницькі набіги завойовників. Його розвиток був тісно пов'язане з торговельними шляхами, які проходили по Дністру. Про це свідчить скарб монет ХІІ - ХІІІ ст., знайдене в Хотині в 1889 році, що відразу ж потрапив до найбільших монетних зборів Російської імперії, - Ермітаж у Санкт-Петербурзі. У ньому більше тисячі монет, які походять із Верхньої й Нижньої Саксонії, Тюрінгії, Чехії, Угорщини й інших західноєвропейських країн. На думку дослідників ((Броварників С.В. «Таємниця хотинського скарбу брактеатив» Питання древньої й середньовічної історії, археології й етнографії. - Чернівці. 1997 - Изд. 4. - С. 13-19)

В 1250-1264 роках князь Данило Галицький і його син Лев, перебудовували фортецю. Навколо її з'явилися семиметрова кам'яна стіна й рови шириною до 6 метрів. У північній частині твердині звели нові невеликі зміцнення.

В 1340-х роках Хотин увійшов до складу Угорського королівства, а з 1375 року вже перебував у складі Молдавського князівства. Молдавський власник воєвода Стефан ІІІ Великий значно розширив границі твердині. Він особисто керував її реконструкцією.

За Стефана ІІІ Великого зведено прикрашену геометричними орнаментами стіну шириною 5-6 і висотою 40 метрів, три вежі, рівень двору твердині піднімають на 10 метрів і розділяють на Князівський двір і двір Воїнів. Між двома частинами замкового двору перебуває палац коменданта, стіни якого виложенні декоративною "шахматкою" червоною цеглою й білокамінними блоками, а прорізи вікон прикрашені пізньоготичними обрамленням з каменю. Були вириті глибокі підвали, які служили приміщеннями для воїнів. Саме після цієї реконструкції Хотинська фортеця практично повністю придбала свій сьогоднішній вигляд. Протягом 14 - 16 століть вона була резиденцією молдавських князів.

Вхід в хотинський замок

Вхід в хотинський замок

В 1476 році фортеця відбила напад турецьких військ султана Мухамеда ІІ. Однак в 15 - 16 століттях Молдавська держава стала васалом Османської Порти й розмістила в Хотинських стінах яничарську заставу. Турки ще більше підсилили обороноздатність твердині.

В 1538 році під проведенням Яна Тарновского місто Хотин було штурмом взято польськими військами. Вони зробили підкоп твердині, зруйнували три вежі й частину західної стіни. Після її завоювання, поляки відновили Хотинську цитадель в 1540 - 1544 роках, але згодом втратили її. В 1563 році Дмитро Вишневецький з п'ятьма сотнями запорізьких козаків захопив фортецю й утримував її тривалий час.

У травні 1600 року після того, як війська правителя Валахії й Трансільванії Міхая Хороброго захопили Сучаву, хазяїн Молдови Ієремія Мовила зі своїм оточенням, серед якого були його брат Семен Мовила (батько майбутнього київського митрополита Петра Могили) і колишній на той час правитель Трансільванії Сигізмунд Баторій (племінник короля Речі Посполитої Стефана Баторія), знайшли притулок у Хотинській твердині, якою володіла тоді Польща, але вже в 1620 турецька армія захоплює місто.

Хотинська битва 1621

Стіни цієї фортеці бачили багатьох завойовників. Але особливо знаменитий Хотин військовою кампанією 1621 року, коли Польща призвала гетьмана Сагайдачного із численним козацьким військом, оскільки зазнала страшної поразки від турків під Цецорою. У серпні 1621 року Гетьман Борулька з 40-тисячним військом був уже на берегах Дністра.

«Польського війська коронний гетьман Ходкевич, встиг зібрати 57 тисяч, а саме: кіннотників у залізних панцирах - 12 тисяч, панцирників - 4 тисячі, піхотних поляків», 30 тисяч, прусів і поморян, 8 тисяч найманих угрів, 3 тисячі; так ще з королевичем прийшло під Хотин 30 тисяч. А ворожа сила складалася в 300 тисяч турків і в 100 тисяч татар; і коли з'явився там Осман, що похвалявся «у війську козацькому снідати, а в обозі польському обідати, то негайно почався бій», - повідомляв у своїй праці український історик Михайло Максимович. Навіть якщо ці цифри завищені, кількість людей, готових знищити один одного, вражає. Важко представити, де всі вони могли розміститися відразу, і скільки їм було потрібно провізії? До речі, у рядах польських у числі воювавших під Хотином був молдавський воєвода Петро Семенович Могила, що згодом став митрополитом Київським. Тривала Хотинська війна п'ять тижнів, і незважаючи на чисельну перевагу свого війська, турецький султан Осман ІІ побажав миру, що був укладений на умовах, вигідних Польщі, 8 жовтня 1621 року.

 Потрібно зазначити, що ця битва була виграна завдяки вмінням Петра Сагайдачного, якого обрали гетьманом уже під Хотином, і за що йому поставлено пам’ятник. Під час однієї з атак турки застосували бойових слонів, яких направили на польський табір, поляки не витримали натиску почали тікати, тоді слонів погнали на козацький табір. Сагайдачний бувши освіченою людиною навчився у Європі воювати проти слонів, коли слони почали бігти на козаків ті затихли, настала мертва тиша, а коли слони підбігли до табору, козаки почали шуміти, як могли, слони налякались, розвернулись і побігли в турецький табір – козаки за ними почали свою атаку. Якби поляки підтримали атаку то кінець цієї баталії міг би бути іншим…

Також говорять що це була остання лицарська битва. 12 жовтня польське військо вишикувалося на зразок орла з розпростертими крилами, і на чолі його став Владислав, одягнений в порфіру поверх блискучого озброєння, - продовжує оповідання Максимович. - До полудня турецький султан вивів своє військо й побудувавши у вигляді півмісяця, став у його чолі. У такому ладі два війська простояли недвижимо біля години, друг проти друга. А тим часом султан послав величезного слона й добірного коня в дарунок королевичу, а Владислав послав йому в дарунок теж ошатного коня та дві гармати відмінної роботи. Нарешті, турки нахиленням свої голови і з ними прапори свої, попрощалися з польським військом, а поляки "откланялись" турецькому війську покиванням своїх голів».

Протягом XVIIст. Хотин переходив з рук польських королів, у руки турецьких феодалів, неодноразово місто звільняли запорізькі козаки. Під час визвольної війни в Хотині в 1650-1653 р. перебували війська Богдана Хмельницького.

Через 50 років, в 1673 р., на полях під Хотином вибухнула ще одна велика битва - Речі Посполитої й Османської імперії. Рівно через рік після того, як турки захопили практично все Поділля й частину Галичини. 11 листопада 1673 р. коронний гетьман Ян Собеський на чолі 30-тисячного польсько-литовсько-козацького війська буквально розгромили 40-тисячну турецьку армію. І хоча втрачені землі не були повернуті, перемога під Хотином мала все-таки велике значення для підйому бойового духу поляків.

Дрібні війни тривали до початку XVIIIст. коли туркам удалося остаточно закріпитися в Хотині. В 1712-1718 р. турки запрошують французьких фортифікаторів для реконструкції твердині й зведення нової бастіонної твердині. Це була досить велика (1200м х 250 м) і складна система зміцнень. Основу її становили 7 веж з'єднаних масивною кріпосною стіною - куртиною. В'їзд у фортеця здійснювався через кріпосні ворота. Таких воріт було п'ять - Подільські, Бендерські, Яські, Російські й Кам’янецькі ворота. Внутрішній двір нової твердині був щільно забудований одно й двоповерховими будинками, у числі яких були - казарми, стайні, житловий комплекс для офіцерів гарнізону, службові й складські приміщення, мечеть із мінаретом, пекарні, лазні, майстерні та інше. З 1715 р. Хотин став центром адміністративної одиниці Османської імперії «райа».

ХVIIIст. - Хотин ставати одним з театрів бойових дій російсько-турецьких війн. Російська армія під командуванням генерал фельдмаршала Б.Мініха зайняла Хотин, комендант виніс російським військам ключ від твердині. Ця подія надихнула Михайла Ломоносова на написання «Оди на узяття Хотина». Саме цим твором був покладений початок російському віршуванню. Але Мініху не вдалося покласти кінець війнам - Європа примусила повернути Хотин султанові, боячись посилення Російської імперії.

В 1769-1787 р. росіяни знову штурмують Хотинську фортецю. Але тільки при Олександрі I після російсько-турецької війни 1806-1812р. відповідно до Бухарестського мирного договору землі між Дністром і Прутом, у тому числі й Хотин, увійшли до складу Російської імперії. Російська влада виділяла значні кошти на утримання Хотинської твердині.

В 1832 р. на території твердині була побудована нова церква св. Олександра Невського. В 1856 році уряд скасував статус Хотинської фортеці як військового об'єкта. За переписом в 1897 р. Хотин нараховував 18 126 жителів. Після реформи 1860-х років у Хотині виникли перші промислові підприємства. Тут було кілька водяних млинів. На початку XX ст. у Хотині діяли 3 пивоварні заводи, 10 ґуралень, 4 тютюнові фабрики, лісопильний і цегельний заводи, 2 друкарні. Місто мало дві лікарні на 45 ліжок, аптеку, діяли 2 двохкласних училища (чоловіче й жіноче), 2 чоловічі однокласні училища й одне приватне.

На території фортеці є невелика, але дуже красива церква на честь СВ. Олександра Невського. У православ'ї прийнято на місцях великих битв ставити церкви на честь цього видатного полководця, зарахованого до лику святих, пам'ятаючи його мудрий вислів - Бог не в силі, а в правді!

 

тераса в замку

Фундамент храму був закладений в 1816 році за особистим розпорядженням фельдмаршала Кутузова, після перемоги над Наполеоном. Закінчили будівництво в 1835 році. Тут бував цар Микола II, він подарував дарохранительницю і напрестольне Євангеліє з дарчим написом. У 1916 році тут проходив службу, як військовий лікар, М. Булгаков і про це написав у своєму щоденнику .. фортеця сумна, і тільки церква Св. Олександра Невського, немов білий лебідь, ширяє над потужними вежами замку. Відновлено церкву в 2000 році.  

В 1918 році на прикордонну Хотинщину претендувало 5 держав: Росія, Україна, Молдавська народна республіка, Австро-Угорщина й Румунія. 10 листопада 1918 року в Хотин вступили війська королівської Румунії. Почалися репресії й терор.

У січні 1919 року спалахнуло антирумунське повстання. Влада в більш ніж ста селах перейшла до рук Хотинської Директорії на чолі з И. И. Волошенком-Мардарьєвим, які протримались 10 днів.

За часів другої світової війни звільнено місто було 3 квітня в 1944 р. Однак у післявоєнні роки Хотин, як і вся Україна, зазнав впливу від тоталітарної комуністичної системи.

Сьогодні Хотин - одне з найбільших міст Чернівецької області, важливий промисловий, туристичний і культурний центр Буковини. У вересні в 1991 р. під час свята з нагоди 370-річчя Хотинской битви був відкритий монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного (скульптор І. Гамаль).

Беручи до уваги багаті історичні традиції міста, в 2000 році постановою Кабінету Міністрів України був створений Історико-архітектурний заповідник "Хотинська фортеця". А у вересні 2002 року древнє місто відзначило свій 1000-літній ювілей.

  Подвір'я Хотинського замку

Подвір'я Хотинського замку

У Хотинськой фортеці проводилися зйомки багатьох популярних художніх фільмів: "Гадюка", "Захар Беркут", "Балада про доблесного лицаря Айвенго", "Три мушкетери", "Чорна стріла", "Стара фортеця" "Стріли Робін Гуда". Серед недавніх - екранізація кіностудією ім. Олександра Довженко добутку відомого українського письменника Юрія Мушкетика "Яса", а також «Тарас Бульба»