Екскурсія Кам'янець-Подільський

Зверніть увагу:

Щоб оглянути Старе місто під час екскурсії потрібно 8 годин пішохідної прогулянки.
Кам'янець-Подільський поділяється на Старе та Нове місто.
Місто займає 3-є місце, в Україні, за кількістю пам'яток архітектури - 71 національного значення
Кам'янчани не святкують дати заснування міста.
На території Старого міста лише один туалет - у фортеці.

Екскурсія в місті Кам'янець-Подільський, це чудовий спосіб відпосити на теренах сучасної України, тут варто побувати 1-3 рази за життя - оглянути місто, каньйони та печери. Скелястий острів, оперезаний тугою петлею річки Смотрич, що тече у мальовничому глибокому каньйоні, став своєрідним природним п'єдесталом, на якому впродовж понад десяти століть відомі й невідомі майстри творили справжнє кам'яне диво. Кам'янець-Подільський і сьогодні чарує неповторною єдністю ландшафту та архітектури.

Історія Кам'янця-Подільського

Територія острова була населена ще з найдавніших часів. Найбільш рання археологічна знахідка в цих місцях - кам'яні знаряддя праці епохи неоліту (10 000 років тому), знайдені разом з бивнем мамонта. Найдавніший період місцевої історії позначений археологічним знахідками епохи пізньої бронзи і раннього заліза (1200-800 до н. Е.), А також залишками скіфського поселення 7-4 століть до н. е., виявленого поряд с.Подзамчем. При розкопках на території сучасного міста в декількох місцях виявлені сліди поселень трипільської культури (4000-3000 до н. Е.) - мідні вироби та керамічний посуд.
Сучасні історики дотримуються версії, згідно з якою місто знаходиться на місці одного з кельтських поселень, що згадуються древніми істориками К.Тацітом, К.Птолемеем, Йорданом. На рубежі нашої ери кельтів витіснили даки, що населяли простір між Дністром і Дунаєм. В даному регіоні даки залишили сліди у вигляді археологічних пам'яток липицької і поенешті-ЛУКАШІВСЬКЕ культур. Середньовічні автори ототожнюють Кам'янець з одним з дакийских міст - Клепідавою.
У II-IV століттях н. е. територія Прізбручья (від теперішнього Кам'янця до Сатанова) стояла на кордоні римської провінції Дакії. На початку II століття н. е. Дакию завоював римський імператор Траян, перетворивши її в провінцію могутньої Імперії. Римляни контролювали прилеглу до Дакії територію Трансністрії (Придністров'я), їх окремі когорти розташовувалися в районах Кам'янця, Борщева та Заліщиків. До наших днів збереглися залишки Траянового Валу, що проходив по лінії Устя-Кульчіївці-Яромирка-Сатанів-Скалат. Під час розкопок на території Старої фортеці сучасними археологами виявлені залишки найдавнішої оборонної системи, що відносяться до періоду Траянових воєн і логічно доповнюють систему Траянових валів. Уже в ті часи, на вузькому скелястому перешийку між плато і островом, був побудований міст на кам'яних пілонах, а також найпотужніші укріплення - близько 16 веж, з'єднаних оборонними стінами. Дослідники припускають, що тут розташовувався військовий укріплений пункт римлян, занепало разом з ослабленням впливу Римської імперії.

Оглядова екскурсія на авто по Кам'янець-Подільський

Кам'янець-Подільський - це не тільки красива фортеця але і культурний центр Поділля. В місто потрібно приїжджати щоб підняти свій бойовий дух, відчути гордість за своїх предків і пишатись їхніми подвигами.

Кам'янець - вигляд з кулі

В місті близько 20 готелів від 4-ьох зіркових до одноквартирних :), тут кожний може знайти житло на свій смак і гаманець.

Натягнутий міст біля Хрестовоздвиженської церкви

Численні та невеличкі фестивалі, що проводяться в Кам'янці приваблюють молодь та подорожуючих з усієї України.

Екскурсії по Кам'янцю-Подільському поділяються на групові та індивідуальні. Група рухається набагато повільніше тому і маршрут зовсім інший, так як за три години не можливо спуститись в каньйон і оглянути центр Старого міста.

Кушнірська вежа в Кам'янці

Кам'янець-Подільський унікальний фортифікаційними об'єктами 15-16 ст. Кушнірська вежа.

А ось екскурсія для для кількох чоловік практично не має обмежень по маршруту та часу, та і з 2-6 людьми я практично відпочиваю та отримую задоволення від подорожі по Старому місту та фортеці.

Тарзанка в Кам'янці через каньйон

Кам'янець в XII-XIV століттях

В Іпатіївському літописі 1196 року Кам'янець описаний як одне з міст Волинського князівства (також в складі Волинського князівства знаходився заснований в 1276-1288 Кам'янець-Литовський).
У XII-XIII століттях Кам'янець був великим торговим центром: через нього з Києва пролягав шлях на Балкани, що є одним з ділянок Великого Шовкового Шляху. Збереглися свідчення про стоянці біля підніжжя фортеці незліченних караванів верблюдів, що йдуть зі Сходу і завантажених різноманітним товаром. Це підтверджується також назвою одного з прилеглих до фортеці міських районів - Карвасари, який отримав свою назву від тюркського слова «караван-сарай».
У 1240 році місто пережив спустошливий навала монголо-татар, про що повідомляє Іпатіївський літопис. Тоді були спалені десятки будинків, а також зруйновані Воскресенський монастир і Воскресенська церква. Подоляни визнали право ординців збирати з міста щорічну данину, і Золота Орда почала правити життям Поділля за допомогою баскаків і виборних місцевих отаманів. У другій половині XIII століття був створений Подільський улус, який ділився на темряви (округу). Кам'янець був адміністративним центром Кам'янецької Темряви.

До кінця XIII століття в Кам'янці влаштувалася вірменська колонія. Уже в 1344 році це була найбільша вірменська громада на території древньої Русі - вона населяла значну частину південного боку міста, володіла власними кварталами, ремісничими майстернями, ринком і храмами, і підпорядковувалася власним зводу законів і судової влади. Завдяки вірменським майстрам в місті широко поширилося кам'яне будівництво, почався масштабний ремонт древніх міських укріплень і будівництво нових оборонних споруд.
У першій половині XIV століття місто впевнено вийшов на геополітичну арену як головне місто Подільської землі. Після ліквідації Уласа Ногая сарайского ханами (одна тисяча двісті дев'яносто дев'ять) Поділля ненадовго повернулося під контроль галицько-волинських князів, але після смерті Льва і Андрія Юрьевичей (1323) і вокняжения в Галичі польського ставленика Юрія Тройденовича влада Орди в Поділля відновилася. Номінально все ще залежить від Золотої Орди, Кам'янець стає об'єктом політичних інтересів відразу двох держав - Польщі та Литви.

Кам'янець в складі Князівства Литовського

У 1362 великий князь Литовський Ольгерд переміг татар на Синіх Водах і заволодів Поділлям, приєднавши його до складу Великого князівства Литовського. У Кам'янці осіли литовські князі Коріатовичі (племінники Ольгерда), які встановили союзні відносини з отаманами подільських громад, і виступаючи в якості захисників Поділля від татар. З 1374 року Кам'янець отримує самоврядування за наданим йому Магдебурзьким правом. Відповідно до виданої місту грамоті, Кам'янець на 20 років звільнявся від податків, а також отримував в підпорядкування і використання великі ліси і пасовища аж до берегів Дністра. При Корятовичах по всьому Поділлю почалося масштабне будівництво замків, а в місті - католицьких монастирів.

В кінці XIV століття в Кам'янці ведуть діяльність католицькі ордени. У 1366 в місті з'явився Орден домініканців. У 1375 році папа римський Григорій XI затвердив в Кам'янці католицьку єпархію і першого єпископа Вільгельма Домініканіна. У 1377 році в центрі міста був побудований дерев'яний Кафедральний католицький костел. Близько 1390 в Кам'янці з'явився Орден францисканців. Поступово місто перетворилося на форпост католицизму на південному заході Русі.
В 1379 князі Коріатовичі почали масштабну реконструкцію старої кам'яної фортеці і міських укріплень. В 1380 на території фортеці було збудовано Покровська православна церква. За легендами, пізніше в ній були поховані Юрій та Олександр Коріатовичі. У 1398 вірмени побудували в місті церква Св. Миколая, що збереглася до наших днів.